Сечокам’яна хвороба

24/09/2014 0 комментария

В останні роки захворюваність сечокам'яною хворобою не тільки не знижується, але має явну тенденцію до зростання. Камені в нирках вражають 2-3% населення нашої планети. Як правило, ними страждають люди в працездатному віці - 20-40 років, при цьому чоловіки хворіють в 3 рази частіше, ніж жінки. Якщо людина доживає до 70 років, імовірність виникнення сечокам'яної хвороби становить 12,5%. Успіх лікувальних малоінвазивних технологій, таких, як дистанційна літотрипсія, викликав зниження інтересу до досліджень в області медикаментозної терапії та профілактики МКБ, що є ймовірною причиною зростання захворюваності.
В даний час консервативна терапія, спрямована на спробу хімічного розчинення каменю і попередження його подальшого зростання, малоефективна і використовується у випадках, коли оперативне лікування з тих чи інших причин не може бути виконано. Тим більший інтерес вчених спрямований на попередження рецидивного каменеутворення. Профілактика сечокам'яної хвороби заснована на понятті метаболічних порушень, під якими розуміють розлади обміну речовин, зумовлені зовнішніми та внутрішніми факторами, які етіологічно значимими у формуванні сечових конкрементів.
Використання різних методів корекції обмінних порушень може істотно знизити частоту рецидивів. При спостереженні за хворими з МКБ після оперативного лікування сечокам'яної хвороби встановлено, що у 7-10% пацієнтів рецидив виникає протягом року, у 35% - протягом 5 років і у 50% хворих рецидив діагностується протягом 10 років після позбавлення від каменю. Аналізуючи хворих, у яких освіта повторних каменів відбулося в межах 1 року після первинного видалення, багатьма дослідниками були виявлені у них ті чи інші порушення обміну речовин.
Раціональна, селективна профілактика каменеутворення, заснована на діагностиці обмінних порушень і спрямована на нормалізацію біохімічних показників в сечі, є найбільш ефективною і безпечною. Корекція обмінних порушень при нирковокам'яній хворобі дозволяє досягти ремісії у 70-91% хворих після оперативного лікування і знизити інтенсивність процесів каменеутворення у 88-100% пацієнтів.
Корекція обмінних порушень при нирковокам'яній хворобі показана хворим, які зазнали різних видів видалення каменів (дистанційна літотрипсія, ендоскопічні або відкриті операції), у яких діагностовано у сироватці крові або сечі порушення обмінних процесів, етіологічно значущих в сечовому каменеутворення. Особливу увагу слід приділити хворим з наявністю факторів ризику:
початок сечокам'яної хвороби в дитячому чи молодому віці. У 63% хворих, у яких нефролітіаз діагностовано раніше 25 років, виявляються ті чи інші метаболічні відхилення формування каменів з кальцію гідроген фосфату (брушита);
* єдина функціонуюча нирка;* наявність хвороб, що асоціюються з формуванням сечових каменів: гіперпаратиреоз, гіпертиреоз, нирково-канальцевий ацидоз (повний і неповний), синдром мальабсорбції (хвороба Крона, тонкокишкової обвідний анастомоз та ін), саркоїдоз, подагра;* тривалий прийом медикаментів, які можуть призводити до формування сечових каменів: препарати кальцію, вітамін Д, аскорбінова кислота в дозі більше 4 г на добу, ацетазоламід, сульфаніламіди, триамтерен, індинавір;* наявність анатомічних аномалій, що асоціюються з нефролітіазом: дисплазія збірних трубочок (губчаста нирка), обструкція мисково-сечовідного сегмента, дивертикул або кіста чашечки, стриктура сечоводу, міхурово-сечовідний рефлюкс, підковоподібна нирка, уретероцеле.
Діагностика метаболічних порушень дозволить виявити ймовірні причини каменеутворення в нирці (гіперкальціурія, гипероксалурия, гиперурикозурия, гиперцистинурия, гиперфосфатурия, гипоцитратурия, гипомагнийурия) і застосувати диференційований підхід щодо їх корекції з метою зниження частоти рецидивів.
В клініці «ЩАСЛИВА СІМ'Я» проводиться комплексне обстеження обміну речовин у пацієнтів з сечокам'яною хворобою і кожному індивідуально підбираються дієта і медикаментозні препарати, що дозволяють запобігти повторне каменеутворення.
Обстеження включає в себе:
* первинна консультація уролога;* загальний аналіз сечі;* загальний аналіз крові;* аналіз добової сечі: кальцій, фосфор, сечова кислота, креатинін, оксалат, цитрат, натрій, магній, амоній, рн;* бактеріологічний посів сечі;* гормони крові: паратгормон, кальцитонін;* аналіз крові: загальний білок,альбумін, сечовина, креатинін, глюкоза, загальний кальцій, магній, неорганічний фосфор, сечова кислота, калій, натрій, хлор;* УЗД черевної порожнини і нирок.
Після проходження всіх перерахованих вище обстежень виявляється причина сечокам'яної хвороби і призначається корегуюча терапія. Корекція обмінних порушень передбачає прийом лікарських засобів, що впливають на патофізіологію каменеутворення. Тому можливі ускладнення при дотриманні даних рекомендацій пов'язані або з індивідуальною непереносимістю, або побічними ефектами фармакологічних препаратів.
Протипоказань до проведення корекції метаболічних порушень у хворих з сечокам'яною хворобою не існує. При виникненні непереносимості (побічних ефектів) одного з лікарських препаратів його виключають зі схеми і використовують інші види немедикаментозної і медикаментозної корекції, рекомендованих для даного типу порушень.