Гіпноз замість наркозу

24/09/2014 0 комментария

Британське Королівське медичне товариство, не виключено, може скоро проголосувати за включення гипнохирургии в список офіційно схваленої терапевтичної техніки лікарів при проведенні операцій з використанням скальпеля. І якщо це станеться, то метод "гіпноз замість наркозу", колись сильно що посприяло популярності радянського психотерапевта Кашпіровського, увійде в повсякденну практику людей у білих халатах на Британських островах.
Професор медицини Девід Шпігель зі Стенфордського університету /США/ закликав своїх колег на Альбіоні відмовитися від наркозу на користь гіпнозу при деяких порожнинних операціях у хворих на рак, взяття біопсії печінки і в ряді інших випадків хірургічного втручання, повідомляє газета "Гардіан". "Зараз настав час впровадити гіпноз в практику британської медицини і перестати вважати гіпнотичний вплив на пацієнтів чимось на зразок "шарлатанства" в науці, - заявив Шпігель з кафедри наукової конференції в Лондоні. - У гіпнозу немає побічних негативних наслідків, з його допомогою операція проходить швидко, під час неї пацієнт може підтримувати безперервний контакт з хірургом, до того ж гипнохирургия обходиться дешевше, ніж анестезія, вона не втручається в роботу організму оперованого, і він швидше відновлюється після операції".
Співробітник Стенфордського університету при цьому переконував британських колег, що гіпноз - надзвичайно сильний засіб для зняття больових відчуттів у оперованих, і проблема лише в тому, щоб змусити як лікарів, так і хворих подолати скепсис і невіра в можливості гипнохирургии, надати цього методу такий же законний статус, як і всієї іншої "академічної техніці" лікарів-хірургів.
Думка Шпігеля у всьому підтримала професор з Бельгії Марі-Елізабет Фейонвилл. "Завдяки гіпнозу хворий залишається у свідомості, що полегшує і саму операцію, і роботу хірургів", - вважає вона. Виступи цих вчених викликали на конференції жваву дискусію. Як і слід було очікувати, у гипнохирургии виявилися свої прихильники і противники. Але більше, мабуть, було скептиків. Хоча сперечатися особливо не було про що. Адже якщо пригадати, то сам термін "гіпноз" був введений у лікарську практику ні ким іншим, a саме британським професором Бредом, причому ще в Х1Х столітті. Коли відсутні ефективні засоби наркозу, то до гіпнозу прибігали до анестезії під час видалення раку грудної залози, доктор Вард скористався ним при ампутації, a хірург Еліот провів більше 300 операцій під гіпнозом. У два рази більше, ніж він їх здійснив протягом шести років медик Эсдейль в Індії, що було зафіксовано спеціальною урядовою комісією.
Гіпнотичний знеболювання застосовувалась і в Росії. Першим це зробив у 1915 році П.Подъямпольский, у якого потім виявилося багато послідовників з числа хірургів-гипнологов. Ще треба згадати, що в 1962 році у Відні пройшов Міжнародний конгрес анестезіологів, в рамках якого проводився симпозіум щодо застосування гіпнозу та навіювання для знеболювання операцій в хірургічній, акушерсько-гінекологічній, отоларингологічній і стоматологічній клініках. Згадуваний вище психотерапевт Анатолій Кашпіровський викликав стан гіпнотичного сну безпосередньо біля операційного столу або на відстані - за допомогою телебачення в 1980-е роки, маючи загалом вже досить багато попередників, які застосовували гіпноз.
У квітні 2006 року таку ж операцію транслювало в прямому ефірі британське телебачення, і проводив її Тому Хеннингам, хірург Princess Royal Hospital в Фарнборо. Асистував йому гіпнотизер Джон Батлер, який занурив пацієнта в стан глибокої релаксації" на 45 хвилин. Двома роками пізніше в Тегерані в клініці Паямбаран з допомогою гіпнозу і без наркозу була проведена друга операція кесаревого розтину. Як і перша вона закінчилася успішно. Породіллі відчували лише слабку біль, лікарі повністю контролювали їх стан. Діти у них народжувалися здоровими. На думку іранських медиків, у гипнохирургии - велике майбутнє: вона блокує біль, не викликає седативного ефекту, а також побічних явищ.
І все ж, ця практика поки залишається на периферії сучасної медицини. Хворі відчувають непідробний жах, коли чують про майбутню операції без анестезії. Той же Хеннингам говорить про необхідність "більш широких випробувань" для широкого використання гіпнозу при операціях, які, що важливо, повинні проходити у присутності анестезіолога - він прийде на допомогу пацієнтові у випадку дуже сильного болю. Не можна при цьому забувати про те, що гіпноз в хірургії показаний не всім хворим. Прихильники цієї точки зору стверджують, що він може викликати втрату чутливості тільки у невеликої частини лягають під ніж хірурга. Більш широко може застосовуватися так званий гипнонаркоз, коли одночасно з навіюванням хворий отримує невелику дозу наркотичних засобів. При різниці в думках гипнохирургию все ж можна припустити, що вона рано чи пізно стане звичною як для хворих, так і для оперують їх лікарів. Побували після слів гіпнотизерів в стані "глибокого розслаблення" люди не будуть після операцій довго відчувати себе "п'яними" як від наркозу, стануть швидше йти на поправку і приймати менше ліків. Як кажуть прихильники гипнохирургии, "вони сподіваються, що суспільству вона сподобається".