Хвороба на двох
При наявності у одного статевого партнера венеричної інфекції лікування повинен пройти і другий, навіть якщо аналізи показують відсутність захворювання. Справа в тому, що первинне діагностування може не виявити хворобу, тоді як вона вже присутня в організмі. Крім того, ні один венеролог не зможе сказати напевно, чи викликано певне захворювання інфекцією або флорою людини. Але це стосується тільки захворювань певної форми.Більшість людей поділяють венеричні захворювання на чоловічі і жіночі, однак тут все не так однозначно. Наприклад, інформація про те, що молочниця може бути не тільки у жінок, але і чоловіків, у багатьох викликає подив, що межує з недовірою. Слід знати, що збудник молочниці - кандида - входить в склад мікрофлори будь-якого з нас незалежно від статі. Оскільки кандида відмінно відчуває себе в піхву жінки, то її розмноження в певні сезони при наявності супутніх причин (недостатня гігієна, стреси, перевтоми, інфекції, переляк тощо) викликає кандидозний вульвовагініт. Піхвові виділення мають неприємний запах, а захворювання супроводжується печінням і сверблячкою. Що стосується чоловіків, то кандидозний баланопостит супроводжується неприємною різзю під час сечовипускання, почервоніння голівки статевого члена і утворенням на ній білого нальоту сирною консистенцією.
Гонорею також називають «хворобою на двох». Це венеричне захворювання має чітко виражену симптоматику у вигляді гнійних виділень із статевих органів як у чоловіків, так і у жінок. Причому після короткого інкубаційного періоду у інфікованої людини крім гнійних виділень з'являються різі, свербіж і печіння. Діагностувати гонорею може гінеколог або уролог, а от лікування її краще довірити дерматовенеролога. Для постановки діагнозу лікаря потрібно дослідження сечі, крові і виділень з сечівника пацієнта, проведені в лабораторних умовах. На сьогоднішній день самим точним дослідженням на гонорею є ПЛР.
Сифіліс ще називають «леопардовим» хворобою. Дане венеричне захворювання є досить серйозним і може тривалий час протікати безсимптомно. На першій стадії сифілісу в місцях проникнення трепонем утворюються невеликі ранки, які людина може не помітити у зв'язку з місцем їх розташування. У більшості випадків тривогу у пацієнта викликають висип яскраво-червоного кольору, які рівномірно покривають все тіло або можуть проявлятися у вигляді специфічних утворень, що піднімаються над шкірою.
Діагностика сифілісу проводиться на основі лабораторних досліджень. Якщо на поверхні шкіри є ерозивні ділянки, проводиться лабораторне дослідження на предмет виявлення спірохети. В інших випадках проводиться аналіз крові на реакцію Вассермана. Але такий аналіз інформативний лише тоді, коли після появи твердого шанкра пройшло не менше двох тижнів.
 Навіщо організму кальцій? |
 Ознаки низького рівня тестостерону |
 Судини завжди під прицілом |
 Продукти, що містять залізо |